У ТНМУ вшанували пам’ять захисників України

Студенти 2 курсу медичного і стоматологічного факультетів спільно з викладачами кафедри фізіології з основами біоетики та біобезпеки ТНМУ взяли участь у тематичній зустрічі, присвяченій Дню захисника України. Завідувач кафедри, професор Вадзюк С.Н. представив громадсько-політичного діяча, політв`язня Ігора Олещука і розповів про його життєву дорогу, зокрема про важкі часи, навчання в школі села Чорний Ліс Збаразького району, де він народився 21травня 1931 року, війну, ув’язнення, Сталінські концтабори.

Ігор Олещук зворушливо розповів історію свого життя. Членом юнацтва ОУН став у 1946 році, а в 1948-му був заарештований НКВС за зв`язки зі збройним підпіллям. Далі допити, шантажі, погрози, суд. Сімнадцятилітнього Ігоря позбавили волі на 25 років з відбуванням покарання у виправно-трудових таборах Воркути. І знову нелегкі випробування – п`ятдесяти градусні морози, дванадцятигодинний робочий день у проголодь. За півроку потрапляв чотири рази до табірної лікарні. Але оскільки знав латину, то за вісім місяців пройшов підготовку медбрата. Працював фельдшером у травмпункті шахти. У 1954 році після смерті Сталіна судова комісія зменшила термін покарання Ігорю Олещуку до восьми років, а оскільки він мав кілька так званих трудових заліків, виконавши 150 % робочого плану, то був звільнений у грудні 1955 року.

Після звільнення працював електриком на цукровому заводі «Поділля», заочно навчався у Львівському політехнічному інституті. З 1962 року й до виходу на пенсію в 1995 році працював у «Тернопільобленерго» диспетчером, інженером. Останні два десятиліття працює старшим науковим співробітником історико-меморіального музею політв`язнів і репресованих, співзасновником якого у свій час був він.

Продовжив Ігор Олещук свій виступ віршами написаними його побратимами за гратами. Так прозвучали твори Бориса Бобинського: «Україно моя, наша мати рідна», «Марш сіроманців», «Могила друга». Слухачі зі щемом у серці сприйняли слова «віршів з-за грат»:

Зелений гай, пахуче поле

В тюрмі приснилися мені

І степ широкий, наче море

І милий сон на чужині.

Снилось мені, що я на волі

Що Україна вже вільна

Що місто-Київ вже столиця

І провалилася Москва.

А як проснувсь, нічо не бачу

Тільки кайдани на землі

І сам не знаю, чи діждуся

Того, що снилося мені.

Пан Ігор проспівав декілька пісень, написаних його друзями-побратимами по катівнях, а також пісні про Тернопіль, Базар… А ще розповів про долю художника Ніла Хасевича, який вів жорстку безкомпромісну боротьбу за Україну.

Ігор Олещук декламував вірші Петра Середи, Зеновія Сердюка, Марії Тятикевич-Заболотної, Дмитра Павличка, Олександра Олеся, Бориса Антоненка-Давидовича. Півтори години присутні уважно, зі співчуттям за долю борців за незалежну Україну слухали виступ відомого в краї патріота.

Прес-служба Тернопільського національного медичного університету імені І.Я.Горбачевського.

Report abuse